шепітний — а, е. 1) Позбавлений звуку, голосу; сповнений шепоту. 2) лінгв. Який вимовляється, здійснюється без участі голосових зв язок (перев. про звуки, вимову) … Український тлумачний словник
шепітний — [ше/п ітнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови